В фестивалі приймуть участь оркестри військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України, обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм та наші гості з Російської Федерації – Тульський губернаторський духовий оркестр під керівництвом сина й онука Юхима Баліна, який відкриває фестиваль. А на закритті цього заходу виступить Національний Академічний духовий оркестр України.

Увазі читачів пропонується нарис про життя і творчість Юхима Сергійовича Баліна.

Сьогодні ми його згадуємо як митця, з музичною діяльністю якого була пов’язана ціла епоха функціонування й розвитку на Чернігівщині духових оркестрів, військових і штатських, профспілкових й дитячих.

Ю. Балін був особистістю високого польоту, висококласним диригентом, який ніколи не працював з оркестром напівсили, а завжди віддаючи себе всього справі, якій вірою й правдою служив приблизно років сімдесят свого яскравого життя.

Музиканти, які знали його особисто, десятки років співробітничали в оркестрах, які він очолював, згадують про те, що Юхим Сергійович любив багато репетирувати, що дуже позитивно й плідно віддзеркалювалося на майстерності кожного окремого виконавця і оркестрового колективу взагалі.

Оркестри під його орудою звучали злагоджено, інтонаційно чисто, професійно, мелодійно-красиво, з відчуттям гарної виконавської культури.

Народився Юхим Балін 18 грудня 1907 року в передмісті Проскурова (зараз обласного центру України м. Хмельницького) в незаможній єврейській родині, де серед багатьох дітей був самим старшим.

Свою музичну кар’єру розпочав червоноармійцем-добровольцем у полковому оркестрі, що відіграло велике значення в його подальшій долі.

На початку тридцятих років минулого сторіччя навчався і успішно закінчив трирічні курси військових капельмейстерів при Московській Військовій академії імені М.В.Фрунзе.

Диригентському мистецтву обдарованого курсанта вчили сам генерал військової музики тодішній Начальник Головної Інспекції оркестрів Червоної Армії заслужений діяч мистецтв Російської Федерації С.О.Чернецький та легендарний автор славнозвісного маршу „Прощання слов’янки” В.І.Агапкін.

Хотілося б нагадати, що полковник Василь Іванович Агапкін диригував зведеним військовим оркестром на історичному Параді військ Московського гарнізону 7 листопада 1941 року, С.О.Чернецький диригував тисячетрубним зведеним оркестром на історичному Параді Перемоги на Красній Площі у Москві 24 червня 1945 року.

Отриману класну фундаментальну столичну освіту молодий офіцер музики зумів перетворити в міцні, глибокі, різнобічні знання і вміння, все це майстерно втілити в практичній діяльності.

А ось подальшу армійську службу йому довелося багато років проходити далеко від Москви у невеликих військових гарнізонах Сибіру та Далекого Сходу, хоча диригентського таланту вистачало для того, щоб працювати з військовими оркестрами в центральних округах і гарнізонах і, без перебільшення кажучи, навіть, у самій столиці.

Велику Вітчизняну війну старший лейтенант Балін зустрів у Молдавії під Кишиневом військовим капельмейстером бойового танкового полку. До першої урядової нагороди під час війни Ю.С.Баліна було представлено за вміле командування підрозділом військових музикантів по охороні і збереженню вагону з майном військової частини під час відступу.

Разом з оркестром „Трудно, как по льду”, як співається у знайомій до болю пісні Юрія Гуляєва „Воспоминание о полковом оркестре”, він пройшов через війну.

І де б йому не доводилося проходити військову службу, і з якими оркестрами він би не працював, як під час війни, так і в мирні дні – завжди і всюди демонстрував високі зразки військово-диригентської майстерності.

У 1951 році було сформовано Чернігівське Військове Авіаційне училище льотчиків. Оркестр цього військово-авіаційного закладу довірили очолити вже на той час досвідченому військовому диригенту, активному учаснику Великої Вітчизняної війни, кавалеру багатьох орденів і медалей майору Баліну. І він зумів за дуже короткий час у важких матеріально-побутових умовах тих років створити дієздатний військово-оркестровий колектив.

Вже буквально через декілька місяців після початку регулярних занять 7 листопада на міській святковій демонстрації в Чернігові оркестр на чолі з майором Баліним на пристойному музичному рівні виконував службово-стройовий та пісенний репертуар і зразу ж став популярним музичним колективом, гучно у весь голос заявивши про себе.

Треба зазначити, що оркестр чернігівських авіаторів, засновником, організатором і першим музичним керівником і військовим диригентом якого був Юхим Сергійович Балін, а в подальшому його очолювали теж талановиті майстри військово-диригентської професії майори Казимир Голензовський, Григорій Кункін та Анатолій Ткачук; протягом майже сорока п’яти років існування Чернігівського Вищого Військового Авіаційного училища льотчиків був відомим військовим оркестром Радянської Армії, займав почесне місце серед кращих оркестрів Військово-Повітряних Сил, неодноразово завойовував лауреатські звання на конкурсах штатних військових оркестрів Червонопрапорного Київського Військового Округу; мав тисячі своїх шанувальників на Чернігівщині.

Юхим Сергійович Балін за складом свого характеру, змістом світогляду, рисами своєї особистості, був людиною, народженою для військової служби. А тому безпомилково можна зробити висновок, ще й враховуючи його професію: він любив музику, як армію, а армію, як музику. І диригентом був, образно кажучи, одягненим не у фрак, а у мундир, хоча останні років сорок виходив і ставав за диригентський пульт у класичному чорному костюмі.

Після 32-річної військової служби у 1955 році Юхим Балін звільнився з кадрів Збройних Сил у запас, ставши, таким чином, військовим пенсіонером у віці 48-ми років.

З цього часу починається його результативна, копітка, наполеглива, натхнена робота із штатськими духовими оркестрами.

Тринадцять років він очолював духовий оркестр міського парку культури і відпочинку. Цей колектив під його керівництвом в середині 60-х років мав за честь виступити з цікавою програмою на Республіканському телебаченні в Києві.

А профспілкові духові оркестри Палацу культури хіміків та радіоприладного заводу неодноразово ставали переможцями престижних фестивалів та конкурсів духових оркестрів різних статусів.

Багато років Юхим Балін працював художнім керівником і головним диригентом обласних курсів по підготовці керівників самодіяльних духових оркестрів.

Багатогранною була і його діяльність в якості керівника дитячого духового оркестру Палацу культури хіміків, який вважався одним з кращих дитячих музичних колективів такого плану на Україні.

Прогресивну школу Баліна навчання та гри на духових інструментах пройшли відомі в Чернігові та за його межами музиканти: концертмейстер – тромбоніст симфонічного оркестру Санкт-Петербурзької Філармонії Сергій Глущенко та концертмейстер – тромбоніст духового оркестру Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України і викладач музичного училища імені Л.М.Ревуцького Володимир Латун.

В оркестрах під орудою Баліна свого часу грали полковник у відставці, заслужений артист Росії, професор, головний диригент Державного духового оркестру Російської Федерації Анатолій Уманець; заслужені працівники культури України – старший викладач музичного училища імені Ревуцького Володимир Соломаха, викладач музичної школи № 2 і художній керівник зразкового дитячого ансамблю ударних інструментів „Поліські дзвіночки” Юрій Карпенко, музичний керівник естрадного оркестру „Меридіан” міського Палацу культури Володимир Савенко.

В духових балінських оркестрах в молоді роки солістами працювали кларнетист, колишній завідуючий відділом духових інструментів музичного училища імені Л. Ревуцького незабутній Олександр Качан та тромбоніст – баритоніст, колишній головний диригент Чернігівського облмуздрамтеатру імені Т.Шевченка незабутній Володимир Заславський.

Ще в довоєнні та перші повоєні роки у військових оркестрах Баліна солістом – флейтистом служив Микола Миколайович Андрійченко, який багато років віддав викладацькій діяльності в Чернігівській музичній школі № 1. Його колега по цій школі, викладач відділу духових інструментів та керівник шкільного оркестру Павло Жарук у студентські роки працював теж в Балінському оркестрі, як і Леонід Іванович Смоляк, який зараз працює в управлінні культури та туризму Чернігівської облдержадміністрації на посаді заступника начальника.

До речі, Леонід Іванович являється одним з ініціаторів проведення в Чернігові фестивалю духової музики імені Юхима Баліна.

Військовими музикантами були і два брата Ю. Баліна.

Співробітничав в оркестрах Баліна і автор цих рядків, про що завжди з великим задоволенням згадую, і не тільки в розмовах, а й офіційно в засобах масової інформації та публічних виступах.

Коли згадуєш про Юхима Сергійовича Баліна, то обов’язкового згадуються відомі пісні про духової оркестр, де у віршах є крилаті слова. Пам’ятаєте: „Эй, музыканты, где ваши ноты, Вас ожидает много работы! Марш заиграйте!..” Або: «и в снег, и в зной оркестр наш полковой играл такую музыку, играл с душой!»

Чи скажімо:” В городском саду играет духовой оркестр, на скамейке, где сидишь ты нет свободных мест…»

А згадаймо: «Нам рано на покой, и память не умрет. Оркестр полковой вновь за душу берет.»

А хіба можна забути, згадуючи Юхима Сергійовича: «Дирижеры военные, капельмейстеры бравые…» Адже саме таким був маестро Балін.

Дійсно так, як в піснях цих співається, грали й звучали, за душу брали, нікого не залишаючи байдужими оркестри, якими багато років керував талановитий диригент, митець від Бога Юхим Балін.

Юхим Сергійович любив включати до репертуару оркестрів, як ритуально-маршового, пісенно-танцювального, так особливо і концертного популярні музичні твори, знаючи про те, що їх любили грати музиканти і, звичайно ж, слухати шанувальники духової музики, а це робило оркестри популярними і їх виступи завжди проходили з великим успіхом.

У виконанні оркестрів під орудою Ю.С.Баліна прекрасно звучали марші С.Чернецького, М.Іванова-Радкевича, М.Рунова, старовінні марші і вальси, фрагменти з популярних творів П.Чайковського, Святкова Увертюра Д.Шостаковича, Увертюра до опери М.Лисенка „Тарас Бульба”, Перша частина П’ятої Симфонії Л.В.Бетховена, і багато іншіх творів – від пісні і маршу, танго і фокстроту до шедеврів класичної й легкої музики вітчизняних та зарубіжних композиторів.

Юхима Сергійовича в Чернігові знали, цінували, поважали, заохочували, нагороджували. А ось до присвоєння почесного звання так і не було представлено. А в місті Тулі Баліна, таки, представили і він отримав почесне звання „Заслужений артист Російської Федерації”. Да тільки не Юхим Сергійович, а його син Полеслав Юхимович Балін – Головний диригент Губернаторського духового оркестру, майор у відставці.

Професія військового диригента в родині Баліних вже стала традиційною. Шляхом діда і батька пішов і онук Андрій Балін. Він закінчив Військово-диригентський факультет при Московській Музичній Академії імені П.І.Чайковського. Зараз живе у Москві, працює викладачем в тому ж Військово-музичному закладі, в якому вчився сам. В якості диригента виступає з відомими військово-духовими оркестрами столичного гарнізону.

Юхим Сергійович Балін прожив довге (91 рік) життя, на шляху якого були не тільки троянди, але й шипи.

Але Балін був завжди Баліним. Людиною – оптимістом, справжньою людиною за всіма характеристиками.

А спогади про Юхима Сергійовича хочеться закінчити так.

Підсумовуючи етапи свого творчого шляху великий Леонід Осипович Утьосов лаконічно й коротко сказав: „Я песне отдал все сполна”. Перефразовуючи ці слова відносно до Юхима Сергійовича Баліна, можна впевнено сказати: духовій музиці він віддав все сповна.

Його сьогодні нема серед нас. А музика звучить!

Програма фестивалю буде анонсована окремо в кінці березня. Слідкуйте за інформацією управління культури і туризму облдержадміністрації.