Миколай жив в кінці ІІІ – на початку IV століття. Тривалий час він був єпископом у Мирах в провінції Лікія у Малій Азії. Помер близько 345 року. Усе своє він життя присвятив справі милосердя. Тож ще за життя його називали батьком сиріт, удів і бідних. Після смерті він прославився даром творення чудес, і тому його стали називати великим чудотворцем. В Україні здавна шанували свято
... Читати далі »
Ігоря Шамо можна назвати «композитором милістю Божою». Так кажуть про людей виключно обдарованих. Музика була для нього як дихання — здається, без неї він взагалі не міг би існувати. Природа його щедрого таланту, манера працювати вражали.
Ігор Наумович творив у різних формах і жанрах. Та славу йому принесла пісенна творчість: він автор понад 300 творів, які з любов’ю виконувал
... Читати далі »
У Чернігівському літературному музеї М. Коцюбинського Сергій Дзюба презентував свою 31-у книгу.
На зорі незалежності, в 1991-му, молодий поет Сергій Дзюба, лауреат видавництва «Смолоскип», під час своєї першої в житті презентації відверто сказав: «Звісно, я – щасливий, що Україна виборола свою державність. Однак не поділяю загальної ейфорії – на душі тривожно. Адже, крім багатьох позитивних рис
... Читати далі »
Між тим, через три роки, у липні 2014 світ відзначатиме 100-річчя з дня її початку, а в європейських країнах вже відбуваються інтенсивні приготування до цієї трагічно–знакової дати новітньої історії.
Отже, «Перша світова війна, її підсумки і вплив на сучасність» -такою була заявлена тема чергової науково – практичної конференції, нещодавно проведеної в рамках П`ятих Старобілоуських чи
... Читати далі »
Нещодавно впродовж одного дня відбулося одразу дві презентації спільного проекту радіо „Новий Чернігів” і Чернігівського регіонального медіа-центру Міністерства оборони України – нової книги спецрепортажів Сергія Дзюби „Заєць, мавка і кулемет” (друкованої книжки та її радіоверсії). Півкниги – понад 200 сторінок (разом із фотоілюстраціями) займає розділ „Життя між кулями”, присвячений нашим миротворцям та воїнам-інтернаціоналістам, які побували в Афганістані, В’єтнамі, на Кубі, в Анголі, Єгипті, Сомалі, Мозамбіку, Судані, Іраку, Косовому, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Лівані, Ефіопії, Еритреї та Гру
... Читати далі »
Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор народився 20 березня 1842 року в с. Гриньки (Полтавська область). Походив зі старовинного козацького старшинського роду. Дістав блискучу освіту. Закінчив Київський університет — природознавчий факультет. Захистив кандидатську дисертацію з біології (про розмноження нитчастих водоростей). Йому пророкували блискучу кар’єру вченого, пропонували залишитися
... Читати далі »
XX вік сміливо можна назвати століттям великих піаністів: Падеревський, Гофман, Рахманінов, Корто, Шнабель, Ріхтер, Рубінштейн, Кемпфф... Список можна продовжувати нескінченно... Але над всіма цими геніями як для простого любителя, так і для професійного історика музики височіє ще одне ім'я - Володимир Горовіц. Саме він, і ніхто інший, по праву вважається символом піанізму XX століття, що визнають н
... Читати далі »
Восени 1882 р. з ініціативи Кропивницького виникла українська професійна трупа, до складу якої увійшли Марія Заньковецька, Олександра Вірина, а також три брати Тобілевичі – Микола Садовський (театральний псевдонім – від дівочого прізвища матерів), Іван Карпенко-Карий (від імені батька та прізвища улюбленого героя з Шевченкової драми (“Назар Стодоля”), Панас Сакса ганський (прибране ім’я від назви місцевої річки Саксагань) та їхня сестра Марія Садовська-Барілотті. Багато зусиль для зміцнення трупи, організації оркестру доклав Михайло Старицький.
У XVІ—XVII ст. певних здобутків досягли музична культура і театральне мистецтво. Вони розвивались у тісному зв’язку з тими змінами, що відбувались в народному побуті та звичаях, а також у діяльності скоморохів, мистецтво яких поєднувало спів, танець і театральні вистави. Музиканти, співці, танцюристи як й раніше, об’єднувались навколо монастирів та єпископських кафедр. Вони створювали пісні-хвали на честь бойових подвигів князів і дружинників. Музичну культуру постійно збагачувала усна народна творчість. У цей період продовжували розвиватись народнопісенн
... Читати далі »
Військово-церемоніальна музика є невід’ємною частиною загальної музичної культури України.
Вона відіграє вагому роль у формуванні українського менталітету військовослужбовців Збройних Сил України та має багато аспектів для дослідження, а саме музикознавчі, творчі, психологічні питання, які висвітлені у численній науковій літературі.
В той же час, концептуальних досліджень розвитку військово-церемоніальної музики в українському війську та її психологічного впливу на формування та виховання особистості вояка допоки не має.
Основним критерієм визначення військово-церемоні
... Читати далі »
