Формування світогляду через естетичний ідеал в мистецтві не тільки і не стільки тому, що в його творах ідеал знаходить конкретно-чуттєве, образне втілення, а тому, що ідеал завжди виражається в мистецтві як світоглядна позиція. Завдяки такій визначеній позиції в музичних творах мистецтва знайшли втілення образи-носії шляхетних скерувань нашого суспільства; ідейного переконання, любові до праці та мужність - ідеальні взірці. Воїн - слухач хотів би частіше зустрічатися в концертних залах з таким героєм, якому він міг би повірити, якого міг би полюбити, якого хотілось би наслідувати.

Військовослужбовцям Збройних Сил України є з кого брати приклад. У найкращих музичних творах чимало образів-героїв, які хвилюють нашу уяву та нашу пам'ять. Автори музичних творів змальовують своїх героїв мужніми, морально-цілісними та зрілими, прекрасними не стільки зовнішньо, скільки духовно. Він близький та зрозумілий, а тому привабливий. Ось чому у справі формування світогляду ідеалу мистецтва належить провідна роль. Військовим диригентам потрібно організовувати обмірковування найкращих творів мистецтва у підрозділах, тому що естетичний „клімат", створений в роті, сприяє формуванню світогляду воїнів, їх морального здоров'я. В окремих випадках можна звернутися за методичною допомогою у бібліотеку та клуб частини.

Мабуть було б невірно зводити роль мистецтва у формуванні морального світогляду лише до впливу на естетичну сферу духовного світу, воїнів.
Формування художніх почуттів і художніх смаків відіграє велике значення для естетичного виховання. Це досягається спрямованою роботою по формуванню розуміння творів мистецтва. Музика виступає найважливішим фактором цілеспрямованого естетичного впливу на особистість, тому що в ньому концентрується та матеріалізується естетичне відношення. Тому музичне виховання - виховання потреби в мистецтві, розвиток його відчуття і розуміння, здатності до творчості - складає невід'ємну частину естетичного виховання в цілому.

Важливу роль відіграє естетичне виховання, яке має формування художніх почуттів і художніх смаків. Це досягається цілеспрямованою роботою по формуванню розумінню творів мистецтва. У творах мистецтва сконцентрована творча думка, емоції і талант автора. У фарбах, звуках, пропорціях, пластиці відбилися уявлення людини про красу світу, красу людини, уявлення про щастя. Ось чому твори мистецтва так приваблюють людей.

Про вплив творів мистецтва на свідомість, почуття, моральність людини відомий вчений Чарльз Дарвін у своїй „Автобіографії" писав: „Якщо б мені довелося знову переживати своє життя, я встановив би для себе правило читати якусь кількість віршів і слухати якусь певну кількість музики бодай би раз на тиждень. Може статися шляхом такої постійної вправи мені вдалося б зберегти активність тих частин мого мозку, котрі тепер відмерли. Втрата цих смаків рівнозначна втраті щастя і шкідливо відбивається на розумових здібностях, а ще ймовірніше - на моральних якостях, оскільки послаблює емоційну сторону нашої природи." Постійне спілкування з музикою - ефективний шлях до естетично вихованої людини.

Ціль музичного мистецтва, у скерованні до сприйняття естетичних цінностей життя. Звертаючись до, музики людина мов би вступає в лабораторію творчої діяльності. Іншими словами, музика бере участь в реалізації як ціннісно-орієнтаційної, так і творчої функції естетичного виховання. При цьому естетичне виховання за допомогою мистецтва не зводиться тільки до художнього виховання. Воно значно ширше, бо впливає на естетичні аспекти праці, військової служби, побуту, поведінки військовослужбовця, а також формує позитивне естетичне відношення до військової справи.

Ось вже десятки тисячоліть мистецтво складне і багатогранне явище, яке є підкоряюче і вражаюче на людей. Для того, щоб зрозуміти силу його впливу на розум і серця цілих поколінь, природу цього впливу, потрібно визначити внутрішній закон мистецтва, розкрити його сутність.

Внутрішній закон мистецтва в самому загальному плані сприяє створенню естетичної емоції соціального характеру. Породжуючі естетичні емоції, мистецтво використовує їх стимули найглибшого і повного розуміння дійсності в її значенні для людства.
Своєрідним відображенням емоційно-чуттєвої природи творців з однієї сторони - мистецтво, а з другої ж - відображенням естетичного різноманіття дійсності. Це викликає естетичні переживання слухачів. Сплав об'єктивного і суб'єктивного в мистецтві реалізується в художньому образі, складаючим специфіку, головна ознака мистецтва від усіх інших форм суспільної свідомості.
Мистецтво є образною моделлю людської життєдіяльності, яке виконує роль зброї духовного перетворення суспільства і особистості, інструменту пізнання, способу ціннісної орієнтації і засобу суспільства.

На основі цього можна сміливо стверджувати, що мистецтву об'єктивно властива поліфункціональність, здібність вирішувати надто різні соціальні задачі. При цьому система функцій мистецтва залишається цілісною і достатньо стійкою для того, щоб функціонування мистецтва залишалась діяльністю, а не науково-просвітницькою, патріатично-пропагандистською, ігровою тощо.
Виховна функція мистецтва базується на тому, що вона заставляє людей переживати. Якщо та або інша подія, явище пережиті людиною, воно впроваджується в глибину його свідомості, формує емоційне відношення до життя. Тим самим мистецтво виявляється здібним формувати людську свідомість в його цілісності - єдності поглядів, світогляду, характеру і таке інш.

Пізнавальна функція мистецтва випливає зі здібності мистецтва нести людям знання. Однак пізнавальне значення мистецтва вимірюється не кількістю переданої інформації. Особливість мистецтва є в тому, що воно є способом пізнання, а значить і узагальненням, і оцінкою дійсності, і способом вираження відношення до неї.

Для кращого зміцнення військової дисципліни, все більше поширюється комплексний підхід командирів та офіцерів виховної ланки, який охоплює усю різноманітність змісту, форм та засобів впливу на духовний світ воїнів, тут визначне місце займає мистецтво.
Військова дисципліна - це бездоганне й неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку та правил встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірність військовій присязі.
Військова дисципліна досягається вихованням високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців, на національно-історичних традиціях ЗСУ, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку вірності військовій присязі.

Висока військова дисципліна є однією з вирішуючих вимог підвищення бойової готовності військ. Без неї неможливо виховати у воїнів високі морально-бойові якості, досягти перемоги у сучасному бою. Саме свідома військова дисципліна робить Збройні Сили України могутнім бойовим організмом, здібним виконати будь-які завдання.
За допомогою творів мистецтва воїни вивчають історію війська. Тому яскраві музичні твори на військово-патріотичну тематику є універсальними вчителями у важливій справі виховання сучасних воїнів армії, незамінними помічниками зміцнення військової дисципліни.

Своїми різноманітними видами і жанрами мистецтво комплексно впливає на духовний світ людини, тобто виконує ефективний вплив на її свідомість, волю через емоційно-чуттєву сферу і тим самим в певному сенсі формує її практичну поведінку, впливає на формування такої якості особистості, як дисциплінованість.
Науково доказано, а практично підтверджено, що людина з розвинутою культурою почуттів, здібною глибоко, емоційно переживати, в значно меншому ступені схильна до необдуманих вчинків, анти суспільних дій. Її духовний світ настільки гармонійний, що ця гармонія натурально викликає організованість у справах, службі.

Композитори - своїми творами начебто виміряє глибину характеру героя, його людську сутність, у якій неминуче виявляються серйозні життєві узагальнення. Ці узагальнення стають своєрідним емоційно-моральним уроком для воїнів, тому що в кінцевому результаті немає власне військових творів, а є художні твори про людину, якій Батьківщина довірила зброю.
Важливо пам'ятати також про те, що комплексне використання мистецтва в різноманітті його видів та жанрів також підвищують інтелектуально – естетичний розвиток воїнів.

В Збройних Силах головним недоліком є те, що у військах не застосовують чітко визначену систему виховання особового складу та зміцнення військової дисципліни. Бракує бачення перспективи, нових форм і методів щодо попередження негативних явищ. У цей нелегкий час кожному з нас необхідно бути ближче до людей, один – одного, виявляти максимальну турботу.
Як що ж ці всі зусилля можна поєднати, тоді суттєво можна покращити загальний стан справ в Збройних Силах України.

Роль мистецтва у проведенні дозвілля з воїнами.

Один з елементів цивілізованості - це повноцінне використання вільного часу. Це надзвичайно важливо для військовослужбовців, де побут і ратна праця настільки пов'язані, що неможливо провести між ними чітку межу.
Велику роль відіграє самодіяльна творчість у справі організації дозвілля особового складу. Вона формує у великої маси воїнів почуття військового товариства, в усвідомленні свого суспільного обов'язку по захисту Батьківщини, в підвищенні соціальної активності.

Щоб наблизитись до людей розумової праці воїн повинен систематично займатися в години дозвілля самодіяльністю, все більше наближується за своїми інтересами до людей розумової праці. Відбувається природний процес інтелектуалізації духовного світу воїнів, їх всебічний та гармонійний розвиток.

Якщо врахувати всі фактори, з повним правом можна стверджувати, що заняття творчістю - не самомета, а активний засіб естетичного виховання особового складу, підвищення якості бойової та політичної підготовки, зміцнення військової дисципліни, організація творчо насиченого відпочинку воїнів.
Вплив самодіяльності на організацію дозвілля є двояким: з однієї сторони, прилучаючи воїнів до роботи гуртків, у творчу діяльність, вона заповнює їх вільний час; з другої сторони, концерти самодіяльних артистів сприяють організації повного дозвілля товаришів по службі, які не приймають участі в самодіяльності.

В військовому середовищі складались і дістали розвиток самодіяльна музична творчість. Кожен воїн, що має здібності до будь-якого виду творчості, і бажає розвинути, реалізувати їх, має реальну можливість зробити це.
Враховуючи все, що вищесказане всі види самодіяльної творчості можна успішно розвивати в підрозділах. Найсприятливіші умови для розвитку самодіяльності з точки зору керівництва, організації, наявності матеріальної бази /приміщень для репетицій, сцени для виступів, реквізитів, костюмів, музичних інструментів/ має клуб військової частини, або оркестрова студія, і найкращі творчі сили з числа солдат, сержантів, прапорщиків, офіцерів, членів їх сімей об'єднані в художні колективи саме там.
Від ролі мистецтва в естетичному вихованні воїнів, можна відокремити ряд принципів, використання яких в діяльності самодіяльних гуртків відобразиться на їх результатах: широта використання творів, їх старанний підбір, систематичність зустрічей з мистецтвом, рух від невідомого до відомого. Знання цих принципів керівникам дозволяють найефективніше використовувати традиційні форми і методи, активніше вести пошук нових.
З успіхом використовуються твори мистецтва під час суспільно-політичних занять як для ілюстрації викладеного матеріалу, так і для підсилення емоційного впливу на воїнів. Тут особливо вдало можуть бути використані музичні твори відповідного характеру.

Тому на начальника оркестру лягає велика відповідальність для широкого використання музичних творів і ретельного відбору матеріалу для запланованих заходів. Естетична неперебірливість, художня невибагливість ніколи ще не були свідоцтвом хорошого смаку. В естетичному вихованні воїнів, як і у вихованні взагалі, помилки неприпустимі. Не можна, щоб поряд з кращими взірцями, воїн сприймав неповноцінні в художньому відношенні твори

Гриськов Ю.Д.