Головна » 2012»Лютий»15 » Більше тисячі воїнів-інтернаціоналістів – учасників “афганської” війни проходять службу у Збройних Силах і передають свій бойовий доcвід
Більше тисячі воїнів-інтернаціоналістів – учасників “афганської” війни проходять службу у Збройних Силах і передають свій бойовий доcвід
11:56
Сьогодні, 15 лютого 2012 року, в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 23-я річниця виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан.
В першу чергу в цей день громадяни України вшановують співвітчизників – учасників “афганської” війни. 23-й рік минає з того часу, коли останній БТР розвідувального батальйону 201-ї дивізії з командувачем 40-ї окремої армії генерал-лейтенантом Борисом Громовим перетнув міст Дружби через річку Амудар’ю.
Майже 10 років тривала ця війна. З 1979 до 1989 року більше 160 тисяч українців пройшли через її горнило. 3 тисячі 360 наших співвітчизників не повернулися з тієї війни, з них майже 60 – вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили у полон. Отримали поранення більш ніж 8 тисяч українців, 4 тисячі 687 з них повернулися до рідних домівок інвалідами.
За роки афганської війни 72 військовослужбовця були удостоєні високого звання Герой Радянського Союзу, 11 з них – українці.
Сьогодні у Збройних Силах України проходять службу близько 5 тисяч офіцерів та військовослужбовців-контрактників, які брали участь у бойових діях на території інших держав. В строю сьогодні більше тисячі учасників “афганської” війни. Їх бойовий досвід є цінним надбанням вітчизняної армії, який застосовується при підготовці особового складу.
Зараз колишні “афганці” та учасники бойових дій служать майже в усіх ланках Збройних Сил, починаючи з військового відомства і закінчуючи військовими частинами.
Одним з перших зі складу обмеженого контингенту Радянських військ ступив на афганську землю на початку 1980 року командир мотострілецького взводу 70-ї окремої мотострілецької бригади Віктор Павленко, який нині заступник директора – начальник відділу Департаменту воєнної політики і стратегічного планування Міністерства оборони України. Головний спеціаліст відділу цього ж Департаменту Олександр Гармаш під час служби на посаді командира взводу артилерійського полку 5-ї гвардійської мотострілецької дивізії, що дислокувалася під Шиндандом, за участь у 19 бойових операціях нагороджений орденом Червоної Зірки.
Пліч-о-пліч з воїнами-десантниками, мотострілками, артилеристами, саперами, трубопровідниками бойовими афганськими дорогами та гірськими тропами пройшов нинішній директор Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України Ігор Кошель. В умовах жорсткої радянської цензури він, як військовий журналіст, писав правду про “афганську” війну, подвиги солдат і офіцерів.
Свій бойовий “афганській” досвід передає молодим поколінням військових льотчиків кавалер двох бойових орденів командир Повітряного командування “Захід” Повітряних Сил ЗС України генерал-лейтенант Станіслав Павлович, за плечима якого два відрядження “за річку” і 186 бойових вильотів.
Назавжди залишилися в пам’яті командира окремого інженерно-аеродромного батальйону Повітряного командування “Захід” Повітряних Сил ЗС України кавалера бойового ордену та медалі “За бойові заслуги” полковника Олександра Катюхи тисячі кілометрів афганських доріг, якими він під майже постійними обстрілами душманів доставляв різноманітні вантажі у віддалені гарнізони та застави обмеженого контингенту.
Директор Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, заслужений лікар України, кавалер трьох бойових орденів Рафік Камалов у 1987-1989 роках лікарем медичного пункту рятував життя пораненим військовослужбовцям мотострілецького полку, який здійснював охорону перевалу Саланг та 110-кілометрової ділянки дороги Даши – Баграм.
У складі Збройних Сил України є військові частини, які у повному складі перебували в Афганістані. Серед них – 777-й окремий Прутський ордена Красной Звезды полк матеріального забезпечення Тилу Збройних Сил України, що дислокується на Тернопільщині. До 2002-го року військова частина мала найменування 777-й окремий автотранспортний батальйон і в період з січня 1982 року по квітень 1983 року у повному складі виконувала бойові завдання в Афганістані. Воїни автобату здійснювали підвезення матеріальних засобів та паливно-мастильних матеріалів для частин і підрозділів 40-ї армії на особливо небезпечних маршрутах: з Кабулу до Джелалабаду, Гардезу, Газні, Меймене, Дарзапу, Файзабаду, Пулі-Хумрі, загалом по 40 маршрутах.
З Афганістану на Батьківщину живими не повернулися 4 військовослужбовці автобату, ще понад 30 – отримали поранення.
